У попередньому матеріалі "Обережно - фінансова криза!" я трохи "проїхався" по банках. А зараз пропоную продовження банківської теми, бо нема спасу - не повертають депозити вкладникам. Народ сходить з розуму, гнів наростає, йде масова  закупівля пива, аби потім із посуди робити "коктейлі Молотова". (Але не був би я українцем, якщо б собі навіть і тут не дозволив пожартувати. Початок жарту - історичний досвід свідчить, що це є найшвидшим засобом повернення депозитів. Кидати треба максимум два рази: перший - попереджувальний кидок. Кажуть, що спрацьовує відразу. Але коли не допоможе - то другий: шпурнув, гепнуло, пішов дим. Правда, є один "мацьонький" недолік після другого кидка, бо у результаті ані банку, ані депозиту, одна купа цегли - кінець жарту).

Кохані підприємці, я не буду розписувати, як треба робити той "коктейль", але дам кілька "помічних" консультацій, аби збагнути, чому воно так зле.

У Законі України "Про банки і банківську діяльність" пишуть, що "...вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору..."

Крім зазначених слів, у тому циркулярі ще є і таке: "...банк - юридична особа, яка має виняткове право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб...". І далі: "...Банк зобов'язаний до­кладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку...".

Коментар. Неповернення депозитів вже є конфліктом, який виник з вини банку. Отже, останній вже не виконує своїх прямих функцій.

Коли вкладник ніс свій вклад у банк, то у письмовій формі складав Договір бан­ківського вкладу (стаття 1058. Цивільний кодекс України, надалі - ЦКУ). В Україні існує кілька видів бан­ків­ських вкладів (стаття 1060 ЦКУ). Наприклад: "...Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу із закінченням встановленого договором строку (строковий вклад)..."

Коментар. Ви мусите знати, який договір ви укладаєте і що підписуєте!

Стаття 1060, пункт 2, ЦКУ. "...За договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором..."

Коментар. А видите, люди, "шо сі робит"! Хлопи і жінки, то навіть нема мови, аби банк не хотів повертати. Не вертає - "тлумте" через позови, суди, доводьте їх до сказу. А щодо юридичних осіб, то "мож" робити таке саме, але з урахуванням того, що написано у 2 пункті статті 1060 ЦКУ. Але можете і так їх напудити, не читаючи, що пише ЦКУ. 

Відверто кажучи, я би міг багато чого понаписувати про банки. Але не буду, бо вони того не вартують. Зазначу лише одне, що без ваших грошей, моїх - вони є нічим. І не забувайте, що коли ми даємо банкам свої гроші, то з ними  (з грошима!) ми діємо тільки за договором доручення. Тобто доручаємо їм зробити з ними те, що ми хочемо. По суті, наші гроші у банках є транзитними для останніх і навіть зберігаються на окремих рахунках. У законах можуть так вам запудрити голови, що ви ніколи не збагнете правди. Щоб переконати вас у тому, що я написав у цьому абзаці, наведу одну цитату із Господарського кодексу України. "...Стаття 339. Банків­ські операції. 1. Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції..."

Коментар. Отже, банки є всього-на-всього лише посередниками і більше нічим. А це навіть не ВИКОНАВЦІ та ЗАМОВНИКИ, які звучать так гордо!

Підбиваючи підсумок, скажу одне: "фізичні" люди і "юридичні", не будьте ні перед ким рабами, вимагайте своїх прав і боріться за них! Хоча українські закони є і недосконалими, але якщо у них попорпатись, як слід, то можна знайти те, що захистить вас.

Щодо себе самого - ніколи гроші у банку не тримав, не тримаю, не планую тримати. Береженого Бог береже!

Насамкінець. Для того, аби ви, шановні читачі, були мудрими, я запишу цитату із Закону України "Про банки і банківську систему", але навмисне коментувати її не буду. Висновки зробіть самі. "...Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади..."