<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Статті</title>
		<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/</link>
		<description>Статті</description>
		<lastBuildDate>Fri, 03 Apr 2009 12:43:53 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://lviv-portal.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Шлях воїна</title>
			<description>&lt;P class=txt&gt;&quot;З Богом ми покажемо силу і Він знищить гнобителів наших...&quot; (Пс. 48.21.) - саме таке гасло Воїна! 
&lt;P class=txt&gt;&quot;Шлях Воїна&quot; – саме так ми вирішили назвати сторінку присвячену вихованню молодої людини Ідеї та Чину, Воїна національно-визвольної революції, Лицаря, здатного стати на захист Добра і Справедливості, Нації та Держави, Сім&apos;ї та Моралі. 
&lt;P class=txt&gt;У час, коли матеріалістичні доктрини роз&apos;їдають душі людей, коли всяка ліберальна, соціалістична, комуністична наволоч зомбує уми молоді, коли з українця роблять духовного раба, не здатного постояти ні за себе, ні за &quot;ближніх своїх&quot;, на захист Вічних Цінностей стають ті &quot;немногі&quot;, які не на словах, а на ділі захищають інтереси України. 
&lt;P class=txt&gt;Пацифізм, духовне та фізичне збоченство, &quot;рабськість духу&quot; – все це пропонує сьогодні сучасний глобалізований світ. Ми ж, націоналісти-бандерівці, творимо нову людино-творчу систему, яка вже не один рік формує якісно іншого Українця. 
&lt;P class=txt&gt;Матеріал, розміщений на сторінці &quot;Шлях Воїна&quot; допоможе як членству нашої Організації, так і симпатикам ідеології націоналізму опанувати ази спеціальних видів підготовки, для того, щоб при необхідності, стати на захист державного суверенітету і територіальної цілісності України, щоб навчитись давати рішучу відсіч всякому людському непотребу, який зазіхає на національну та людську честь і гідність. 
&lt;P class=txt&gt;Ці матеріали – плід роботи цілої групи &quot;тризубівців&quot;, які є або їх творцями, або упорядниками. Дякуємо нашим побратимам за пророблену роботу. 
&lt;P class=txt&gt;Очікуємо нових надходжень у скарбницю знань та навиків Воїна. 
&lt;P class=txt&gt;&lt;B&gt;Слава Україні! &lt;/B&gt;&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/2-1-0-11</link>
			<category>Інші цікаві Статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/2-1-0-11</guid>
			<pubDate>Fri, 03 Apr 2009 12:43:53 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Бойовий гопак</title>
			<description>&lt;H5&gt;Бойов́ий гопáк — українське бойове мистецтво, відтворене на основі елементів традиційного козацького бою, що збереглися в народних танцях та власного досвіду дослідника бойових мистецтв львів&apos;янина Володимира Пилата&lt;/H5&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;SPAN class=mw-headline&gt;________________________________&lt;/SPAN&gt;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;SPAN class=mw-headline&gt;Що таке Бойовий Гопак&lt;/SPAN&gt;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;SPAN class=mw-headline&gt;&amp;nbsp;&lt;/SPAN&gt;Протягом століть життя українського народу під чужим пануванням будь-які прояви національної культури, а тим паче бойової, жорстоко переслідувалися. Тому до наших днів практично не збереглися цілісні методики самовдосконалення, якими користувалися скитські воїни, руські дружинники та запорізькі козаки, хоча в багатьох українських родах ще не перервався ланцюжок таємної передачі знань про бойове мистецтво від батька чи діда до сина чи онука.&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&amp;nbsp;&lt;/DIV&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/2-1-0-10</link>
			<category>Інші цікаві Статті</category><dc:creator>oleg</dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/2-1-0-10</guid>
			<pubDate>Mon, 29 Sep 2008 19:03:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Перша в Україні пивоварня</title>
			<description>Пиво варили у Львові з найдавніших часів. А перша згадка про цех броварів датується 1425 роком. У другій половині сімнадцятого століття граф Станіслав Потоцький видає свій указ, згідно з яким осілим на приналежних йому землях ченцям-єзуїтам передається у власність ділянка землі з побажанням вибудувати на ній броварню, «щоб пиво варити своє і добре». Таким чином 1715 року на Клепарові постало перше в Україні промислове броварське підприємство. Виготовлене за умов суворого контролю якості продукції отцями-єзуїтами, львівське пиво дуже швидко набуло популярності як у регіоні, так і на далеких теренах Центральної Європи.&lt;BR&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://lviv-portal.at.ua/_pu/0/78529.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;!--IMG1--&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-9</link>
			<category>Про Львів</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-9</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Sep 2008 19:48:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Перша в Україні залізниця</title>
			<description>&amp;nbsp;1859 році почалося прокладання колії з Перемишля до Львова протяжністю 97,6 км. У Львовi в жовтнi 1861 року завершили будівництво вокзалу, який у майбутньому мав служити відправним центром для чотирьох напрямкiв: зi Львова до Кракова, Чернiвцiв, Бродiв та Пiдволочиська. Перший пасажирський потяг прибув з Перемишля до Львова 4 листопада 1861 року о 14:30. На всiх станцiях його курсування – в Медицi, Мостиськах, Судовiй Вишнi, у Мшанi – поїзд вiтали сотнi селян, приїзд «сталевого коня» урочисто зустрічали мiсцевi музиканти.&lt;BR&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://lviv-portal.at.ua/_pu/0/72107.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;!--IMG1--&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-8</link>
			<category>Про Львів</category><dc:creator>oleg</dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-8</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Sep 2008 19:42:14 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Як швидко сісти на шпагат. Комплекс вправ на розтягування.</title>
			<description>&lt;DIV&gt;&lt;FONT color=#b80101 size=2&gt;Здатність суглобів здійснювати рухи максимально можливої для них амплітуди - називаєтся гнучкістю. Ця якість залежить від сили і еластичності примикаючих до суглобів м&apos;язів і від натягнення зв&apos;язок, що управляють рухливістю суглобів. &lt;/FONT&gt;&lt;/DIV&gt;
&lt;DIV&gt;&lt;FONT color=#b80101 size=2&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;img style=&quot;margin:0;padding:0;border:0;&quot; src=&quot;http://lviv-portal.at.ua/_pu/0/40984.jpg&quot; align=&quot;&quot; /&gt;&lt;!--IMG1--&gt;&lt;BR&gt;&lt;BR&gt;&lt;/FONT&gt;Розрізняють дві форми гнучкості: &lt;BR&gt;- активну, що характеризується величиною амплітуди рухів при самостійному виконанні вправ завдяки м&apos;язовим зусиллям; &lt;BR&gt;- пасивну, характеризується максимальною величиною амплітуди рухів, що досягається при дії зовнішніх сил. &lt;BR&gt;&lt;/DIV&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/2-1-0-7</link>
			<category>Інші цікаві Статті</category><dc:creator>oleg</dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/2-1-0-7</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Sep 2008 17:32:31 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Міські парки</title>
			<description>&lt;CENTER&gt;
&lt;CENTER&gt;
&lt;CENTER&gt;&lt;A name=park&gt;&lt;/A&gt;&lt;FONT size=+2&gt;Міські парки.&lt;/FONT&gt;&lt;/CENTER&gt;
&lt;P&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;FONT color=#993366&gt;Стрийський парк&lt;/FONT&gt; (площа 58 га) – розташований при вулиці Стрийській. Засновано його в 1887 р. у східній частині міста, де раніше були яри і облоги, які простягалися на стрийських узгір&apos;ях і давньому стрийському цвинтарі (закрито в 1893 р.). Уміло використавши особливості рельєфу, Арнольд Рерінг, інспектор міських плантацій, створив живописний парк, який за красою зараховується до найкращих європейських парків. Грунти в парку глинясті, місцями з домішками піску, подекуди мулоподібні, переважно сухі. Тут бачимо червоні клени, явори, каштани, вільхи, плакучі берези, буки, дуби, акації, липи, сосни, смереки, тиси.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;/CENTER&gt;&lt;/CENTER&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-6</link>
			<category>Про Львів</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-6</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Sep 2008 07:50:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Поселення навколо Львова</title>
			<description>&lt;CENTER&gt;
&lt;CENTER&gt;&lt;A name=posel&gt;&lt;/A&gt;&lt;FONT size=+2&gt;Поселення навколо Львова.&lt;/FONT&gt;&lt;/CENTER&gt;
&lt;P&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;FONT color=#993366&gt;Білогорща &lt;/FONT&gt;(1423) – село засноване на урочищі Білогорща, Іваном Зоммерштайном.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;FONT color=#993366&gt;Брюховичі &lt;/FONT&gt;(1452) – виникли на міських ланах, що тяглися над річкою Брюховицею. В XVII ст. була тут перша у Львові фабрика паперу.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;FONT color=#993366&gt;Винники &lt;/FONT&gt;(1410) – постали на місці старої оселі, що згадується як &quot;Малий Винник&quot;. Вона була розбудована на землях, які князь Лев дарував за вірну службу колишньому львівському війтові німцеві Бертольдові, та на землях дарованих Володиславом Опільським львівському міщанинові Григорієві.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;/CENTER&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-5</link>
			<category>Про Львів</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-5</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Sep 2008 07:50:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Львів ренесансний</title>
			<description>&lt;CENTER&gt;&lt;A name=rene&gt;&lt;/A&gt;&lt;FONT size=+2&gt;Львів ренесансний.&lt;/FONT&gt;&lt;/CENTER&gt;
&lt;P&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; В кінці XVI ст. Львів прибрався у нові риси – &lt;FONT color=#993366&gt;ренесансові&lt;/FONT&gt;. Постали тоді в середмісті нові стильові будинки, прикрашені ренесансними орнаментами, галерейками, аттиками.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Перші з них будувалися в дусі &lt;FONT color=#993366&gt;італійського&lt;/FONT&gt;, пізніші – в дусі &lt;FONT color=#993366&gt;німецького&lt;/FONT&gt; ренесансу. Пам&apos;ятки, що залишилися з цих часів, прибрали на львівському грунті локальні риси, дуже цікаві і характеристичні.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-4</link>
			<category>Про Львів</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-4</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Sep 2008 07:49:09 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Готичний Львів</title>
			<description>&lt;CENTER&gt;&lt;FONT size=+1&gt;
&lt;CENTER&gt;&lt;A name=got&gt;&lt;/A&gt;&lt;FONT size=+2&gt;Готичний Львів.&lt;/FONT&gt;&lt;/CENTER&gt;
&lt;P&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Після прилучення галицького князівства до Польщі у 50 роках XIV ст. на південь від княжого міста в широкій частині заплавини постало &lt;FONT color=#993366&gt;нове місто за німецькими зразками&lt;/FONT&gt;.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Воно мало форму неправильного чотирикутника з квадратним ринком посередині. На чотирьох його кутах сходилися вулиці під прямим кутом. Сітка вулиць була правильної форми і густо забудована. Місто обведене мурами з оборонними вежами, ровом та валами. Будували його німці-колоністи, закликані Казимиром, на основі німецького &lt;FONT color=#993366&gt;магдебурзького&lt;/FONT&gt; права. Місто мало німецько-готичний характер.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;/P&gt;&lt;/FONT&gt;&lt;/CENTER&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-3</link>
			<category>Про Львів</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-3</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Sep 2008 07:48:01 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Княжий Львів</title>
			<description>&lt;CENTER&gt;&lt;FONT size=+2&gt;Княжий Львів.&lt;/FONT&gt;&lt;/CENTER&gt;
&lt;P&gt;&lt;FONT size=+1&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Положення княжого міста тісно пов&apos;язане з фізіографією. Місто розбудувалось на границі сухого незалісеного подільського берега й залісеної багнистої заплави Полтви, саме там, де на стику водотривкого вапняку виходять багаті горизонти джерельної води.&lt;/FONT&gt; &lt;BR&gt;&lt;/P&gt;</description>
			
			<link>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-2</link>
			<category>Про Львів</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://lviv-portal.at.ua/publ/1-1-0-2</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Sep 2008 07:47:13 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>