В кінці XVI ст. Львів прибрався у нові риси – ренесансові. Постали тоді в середмісті нові стильові будинки, прикрашені ренесансними орнаментами, галерейками, аттиками.
            Перші з них будувалися в дусі італійського, пізніші – в дусі німецького ренесансу. Пам'ятки, що залишилися з цих часів, прибрали на львівському грунті локальні риси, дуже цікаві і характеристичні.
            У XVI та до половини XVII в часі нового матеріального та культурного розквіту Львова, спостерігається наплив чужоземних купців та ченців. Вони на рівні з місцевим міщанством будують свої монастирі, церкви, костели, величаві світські будинки у середмісті і поза його мурами. Заселена площа передмість, бо саме місто не може вже вмістити так багато нових будівель, розростається на південь, схід і захід від середміст у формі укріплених відокремлених одиниць та житлових будинків становить вже бл. 200 га.