|
Про Львів
[8]
Опис про наш міні Париж
|
|
Інші цікаві Статті
[3]
все ! На різні теми
|
| Головна » Статті |
| Всього матеріалів в каталозі: 11 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
|
"З Богом ми покажемо силу і Він знищить гнобителів наших..." (Пс. 48.21.) - саме таке гасло Воїна! "Шлях Воїна" – саме так ми вирішили назвати сторінку присвячену вихованню молодої людини Ідеї та Чину, Воїна національно-визвольної революції, Лицаря, здатного стати на захист Добра і Справедливості, Нації та Держави, Сім'ї та Моралі. У час, коли матеріалістичні доктрини роз'їдають душі людей, коли всяка ліберальна, соціалістична, комуністична наволоч зомбує уми молоді, коли з українця роблять духовного раба, не здатного постояти ні за себе, ні за "ближніх своїх", на захист Вічних Цінностей стають ті "немногі", які не на словах, а на ділі захищають інтереси України. Пацифізм, духовне та фізичне збоченство, "рабськість духу" – все це пропонує сьогодні сучасний глобалізований світ. Ми ж, націоналісти-бандерівці, творимо нову людино-творчу систему, яка вже не один рік формує якісно іншого Українця. Матеріал, розміщений на сторінці "Шлях Воїна" допоможе як членству нашої Організації, так і симпатикам ідеології націоналізму опанувати ази спеціальних видів підготовки, для того, щоб при необхідності, стати на захист державного суверенітету і територіальної цілісності України, щоб навчитись давати рішучу відсіч всякому людському непотребу, який зазіхає на національну та людську честь і гідність. Ці матеріали – плід роботи цілої групи "тризубівців", які є або їх творцями, або упорядниками. Дякуємо нашим побратимам за пророблену роботу. Очікуємо нових надходжень у скарбницю знань та навиків Воїна. Слава Україні! |
Бойов́ий гопáк — українське бойове мистецтво, відтворене на основі елементів традиційного козацького бою, що збереглися в народних танцях та власного досвіду дослідника бойових мистецтв львів'янина Володимира Пилата________________________________
Що таке Бойовий Гопак
Протягом століть життя українського народу під чужим пануванням будь-які прояви національної культури, а тим паче бойової, жорстоко переслідувалися. Тому до наших днів практично не збереглися цілісні методики самовдосконалення, якими користувалися скитські воїни, руські дружинники та запорізькі козаки, хоча в багатьох українських родах ще не перервався ланцюжок таємної передачі знань про бойове мистецтво від батька чи діда до сина чи онука.
|
|
Пиво варили у Львові з найдавніших часів. А перша згадка про цех броварів датується 1425 роком. У другій половині сімнадцятого століття граф Станіслав Потоцький видає свій указ, згідно з яким осілим на приналежних йому землях ченцям-єзуїтам передається у власність ділянка землі з побажанням вибудувати на ній броварню, «щоб пиво варити своє і добре». Таким чином 1715 року на Клепарові постало перше в Україні промислове броварське підприємство. Виготовлене за умов суворого контролю якості продукції отцями-єзуїтами, львівське пиво дуже швидко набуло популярності як у регіоні, так і на далеких теренах Центральної Європи.  |
|
1859 році почалося прокладання колії з Перемишля до Львова протяжністю 97,6 км. У Львовi в жовтнi 1861 року завершили будівництво вокзалу, який у майбутньому мав служити відправним центром для чотирьох напрямкiв: зi Львова до Кракова, Чернiвцiв, Бродiв та Пiдволочиська. Перший пасажирський потяг прибув з Перемишля до Львова 4 листопада 1861 року о 14:30. На всiх станцiях його курсування – в Медицi, Мостиськах, Судовiй Вишнi, у Мшанi – поїзд вiтали сотнi селян, приїзд «сталевого коня» урочисто зустрічали мiсцевi музиканти.  |
|
Здатність суглобів здійснювати рухи максимально можливої для них амплітуди - називаєтся гнучкістю. Ця якість залежить від сили і еластичності примикаючих до суглобів м'язів і від натягнення зв'язок, що управляють рухливістю суглобів.
 Розрізняють дві форми гнучкості: - активну, що характеризується величиною амплітуди рухів при самостійному виконанні вправ завдяки м'язовим зусиллям; - пасивну, характеризується максимальною величиною амплітуди рухів, що досягається при дії зовнішніх сил. |
|
Положення княжого міста тісно пов'язане з фізіографією. Місто розбудувалось на границі сухого незалісеного подільського берега й залісеної багнистої заплави Полтви, саме там, де на стику водотривкого вапняку виходять багаті горизонти джерельної води. |